2 CorinthiansChapter 6 |
|
1 We then, |
|
2 (For he said, |
|
3 Giving |
|
4 But in all |
|
5 In stripes, |
|
6 By pureness, |
|
7 By the word |
|
8 By honor |
|
9 As unknown, |
|
10 As sorrowful, |
|
11 O you Corinthians, |
|
12 You are not straitened |
|
13 Now |
|
14 Be you not unequally |
|
15 And what |
|
16 And what |
|
17 Why |
|
18 And will be a Father |
2-е до коринтянРозділ 6 |
|
1 |
|
2 Бо каже: „Приємного ча́су почув Я тебе, - і поміг Я тобі в день спасі́ння!“ Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння! |
|
3 Ні в чому ніякого спотика́ння не робимо, щоб служі́ння було бездога́нне, |
|
4 а в усьому себе виявляємо, як служи́телів Божих, у великім терпінні, у скорбо́тах, у бідах, у тісно́тах, |
|
5 у вда́рах, у в'язницях, у ро́зрухах, у пра́цях, у недосипа́ннях, у поста́х, |
|
6 у чи́стості, у розумі, у ла́гідності, у до́брості, у Дусі Святім, у нелицемі́рній любові, |
|
7 у слові правди, у силі Божій, зо зброєю праведности в прави́ці й ліви́ці, |
|
8 через славу й безчестя, через га́ньбу й хвалу́, як обманці, але ми правдиві; |
|
9 як незнані, та по́знані, як умираючі, та ось ми живі; як ка́рані, та не забиті; |
|
10 як сумні, але за́вжди веселі; як убогі, але багатьох ми збага́чуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо. |
|
11 Уста наші відкрились до вас, кори́нтяни, серце наше розши́рене! |
|
12 У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях! |
|
13 Такою ж відплатою — говорю́, немов дітям — розширені будьте й ви! |
|
14 До чужого ярма́ не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззако́нням, або яка спільність у світла з те́мрявою? |
|
15 Яка згода в Христа з белійяа́ром? Або яка частка вірного з невірним? |
|
16 Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: „Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, — а вони бу́дуть наро́дом Моїм! |
|
17 Вийдіть тому́ з-поміж них та й відлучі́ться, — каже Госпо́дь, — і не торкайтесь нечистого, — і Я вас прийму́, |
|
18 і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочо́к Мені бу́дете, — говорить Господь Вседержи́тель!“ |
2 CorinthiansChapter 6 |
2-е до коринтянРозділ 6 |
|
1 We then, |
1 |
|
2 (For he said, |
2 Бо каже: „Приємного ча́су почув Я тебе, - і поміг Я тобі в день спасі́ння!“ Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння! |
|
3 Giving |
3 Ні в чому ніякого спотика́ння не робимо, щоб служі́ння було бездога́нне, |
|
4 But in all |
4 а в усьому себе виявляємо, як служи́телів Божих, у великім терпінні, у скорбо́тах, у бідах, у тісно́тах, |
|
5 In stripes, |
5 у вда́рах, у в'язницях, у ро́зрухах, у пра́цях, у недосипа́ннях, у поста́х, |
|
6 By pureness, |
6 у чи́стості, у розумі, у ла́гідності, у до́брості, у Дусі Святім, у нелицемі́рній любові, |
|
7 By the word |
7 у слові правди, у силі Божій, зо зброєю праведности в прави́ці й ліви́ці, |
|
8 By honor |
8 через славу й безчестя, через га́ньбу й хвалу́, як обманці, але ми правдиві; |
|
9 As unknown, |
9 як незнані, та по́знані, як умираючі, та ось ми живі; як ка́рані, та не забиті; |
|
10 As sorrowful, |
10 як сумні, але за́вжди веселі; як убогі, але багатьох ми збага́чуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо. |
|
11 O you Corinthians, |
11 Уста наші відкрились до вас, кори́нтяни, серце наше розши́рене! |
|
12 You are not straitened |
12 У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях! |
|
13 Now |
13 Такою ж відплатою — говорю́, немов дітям — розширені будьте й ви! |
|
14 Be you not unequally |
14 До чужого ярма́ не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззако́нням, або яка спільність у світла з те́мрявою? |
|
15 And what |
15 Яка згода в Христа з белійяа́ром? Або яка частка вірного з невірним? |
|
16 And what |
16 Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: „Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, — а вони бу́дуть наро́дом Моїм! |
|
17 Why |
17 Вийдіть тому́ з-поміж них та й відлучі́ться, — каже Госпо́дь, — і не торкайтесь нечистого, — і Я вас прийму́, |
|
18 And will be a Father |
18 і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочо́к Мені бу́дете, — говорить Господь Вседержи́тель!“ |